Понедельник, 25.09.2017, 00:00
Приветствую Вас Гость | Регистрация | Вход

Профорієнтаційний портал НМЦ ПТО в Чернігівській області

Меню сайта
Інтернет-видання
Форма входа
Поиск
Календарь
«  Сентябрь 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930
Архив записей
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0

Опис професійно-важливих рис характеру особистості

Опис професійно-важливих рис характеру особистості

Характер людини − це індивідуально-своєрідне поєднання суттєвих властивостей і особливостей особистості, що проявляються в поведінці, вчинках, діяльності.

Характер людини складається із співвідношення багатьох якостей або рис, які, як правило, утворюють протилежні пари(позитивні і негативні) і поділяються на чотири групи:

  1. Риси характеру, що виражають ВІДНОШЕННЯ ОСОБИСТОСТІ ДО ДІЯЛЬНОСТІ, до праці, навчання: працелюбність − лінь, ініціативність − консервативність, добросовісність − безвідповідальність, наполегливість − безвільність.
  2. Риси характеру, що виражають ВІДНОШЕННЯ ОСОБИСТОСТІ ДО ІНШИХ ЛЮДЕЙ, ДО СУСПІЛЬСТВА: товариськість − замкнутість, тактовність − безтактність, правдивість − брехливість, ввічливість − грубість, чуйність − жорстокість, щирість − лицемірство, доброзичливість − заздрість, турботливість − байдужість.
  3. Риси характеру, що виражають ВІДНОШЕННЯ ОСОБИСТОСТІ ДО САМОГО СЕБЕ: самокритичність − некритичність, вимогливість − невимогливість, скромність − хвалькуватість, почуття гідності − самолюбство, егоїзм − альтруїзм (безкорисливе прагнення до діяльності на благо інших).
  4. Риси характеру, що виражають ВІДНОШЕННЯ ОСОБИСТОСТІ ДО РЕЧЕЙ: акуратність − неохайність, бережливість не бережливість, економність − марнотратство, щедрість − скупість.

Слід зазначити, що ці групи рис характеру особистості не розділені між собою чітко, одній й ті ж риси можуть виражати різні відношення. Наприклад, такі риси, як самовпевненість − невпевненість, самозадоволення − схильність у всьому звинувачувати себе, виражають не лише відношення особистості до себе, але й відношення її до інших. Крім того, різні групи відношень взаємозумовлені: відношення до діяльності, до праці, до речей залежать від відношення людини до себе, до її власної самооцінки.

За визначеністю характери людей бувають з яскраво вираженими рисами (однією або декількома) (наприклад, горда людина або ввічлива і т. д. означає, що зазначена риса домінує над всіма іншими) і без визначеності, коли жодна з рис особливо не виділяється (у цьому випадку кажуть „невизначений характер”).

За цілісністю характери людей поділяються на цілісний, в якому відсутні протилежні риси, і суперечливий, в якому наявні несумісні риси. Люди з цілісним характером відрізняються єдністю думок та почуттів, цілей та способів діяльності, переконань, поглядів та вчинків. Навпаки, для людей із суперечливим характером властивий розлад між думками та почуттями, між переконаннями та вчинками і т. д.

За силою розвитку вольових якостей розділяють сильні і слабкі характери. Якщо рисами сильного характеру є цілеспрямованість, настирливість, рішучість, витримка, мужність, сміливість, то рисами людей безхарактерних є нерішучість, боягузтво, невпевненість і т. д.

Характер багато в чому визначає життя, долю людини. Недаремно народна мудрість твердить: „Посієш вчинок − пожнеш звичку, посієш звичку − пожнеш характер, посієш характер − пожнеш долю”. Таким чином, характер проявляється у відношенні до власної діяльності − активному, цілеспрямованому, нерішучому і т. д. Разом з тим, якщо говорять про характер, то називають його сильним, твердим, м’яким, тяжким, поганим, настирливим і т. д. Однак характер нічого не говорить про соціальну цінність людини: холерик, який має гидкий характер, може наслідувати величні цілі, а м’який і поступливий сангвінік виявляється негідником.